Дата утворення: 

1923 рік

Площа:  

0,95136    тис. кв. км

     4,6  % від території області

Відстань:

до м. Хмельницького                                залізницею __     км

                  автошляхом   51 км

Географічні дані:

Район розташований на Волино-Подільській височині в лісостеповій агрокліматичній зоні.

По території району протікають 5  річок

Найбільші: Південний Буг, Вовк, Бужок.

Кордони: 

Межує з Літинським районом Вінницької області, Старосинявським, Старокостянтинівським, Деражнянським та Хмельницьким районами Хмельницької області.

Адміністративно-територіальні одиниці:

Міст районного значення              

-

Селищ міського типу           

2

Сільських населених пунктів

55

Чисельність наявного населення станом на 01.01.2009 р.                     

        30,569  тис. чол.

У тому числі:      сільське        

        18,399 тис. чол.

                            Міське

        12,170 тис. чол.

Коротка історична довідка

Селища міського типу Летичів і Меджибіж – одні з найдавніших поселень на Поділлі. Перші писемні згадки про Летичів датують 1265 роком, а про Меджибіж 1146 роком. У ХІІ-ХІІІ ст. територія сучасного Летичева входила до складу Болохівської землі. Захопивши у 1362 році край,  литовські феодали будують у Летичеві фортецю, яка з 1411 року згадується в різних документах. З 1429 року Летичів віднесено до категорії міст.

Після загарбання Західного Поділля  шляхетською Польщею (1434 р.) Летичів стає повітовим центром Подільського воєводства. У 1466 році королівський уряд надає Летичеву магдебурське право.

Після воз”єднання земель Поділля з лівобережною Україною в складі Російської держави з травня 1795 року Летичів стає повітовим містом Подільського намісництва, а з грудня 1796 року – Подільської губернії. 1796 року затверджується герб Летичева.

В кінці ХІХ ст. в Летичеві налічувалось 641 будинок, 80 лавок, 14 постоялих будинків, проживало 8731 чоловік населення.За даними статистики, в 1905 році промисловість Летичева складалася з 15 підприємств. За числом працюючих найбільшими вважалися: пивоварний завод, тютюнова фабрика, млин.

 За реформою 1922-1925 років відбувся перехід 4-ступеневої (губернія-повіт-волость-село)  до 3-ступеневої (округ-район-село) системи управління.  Летичів стає районним центром.

У 1923 році у сучасних межах  Летичівського району було створено Летичівський і  Меджибізький райони .

У 1926 році в Летичеві працювали два млини, тютюнова і гільзові фабрики, цегельний  і пиво-медовий завод, кар”єр з добування вапняка та інші підприємства.

Протягом перших п´ятерічок значно зросло виробництво промислової продукції. ЇЇ випуск  у 1940 році збільшився у 40,9 раз порівняно з 1913 роком.

Після впертих боїв 17 липня 1941 року радянські війська залишили Летичів.

Німецько-фашистські окупанти вбили і замучили в Летичеві понад 7 тис. громадян. У концтаборі, влаштованому за мурами монастиря, вони закатували і вбили понад 2 тисячі полонених радянських солдат і офіцерів. На каторжні роботи було вивезено понад 2,5 тисяч юнаків і дівчат.

23 березня 1944 року війська 18-ї армії 1-го Українського фронту визволили смт Летичів. У березні 1944 року відновили діяльність райком КП(б) України та виконком районної Ради  депутатів трудящих. Збитки, заподіяні гітлерівцями народному господарству Летичівщини становили 100 млн. крб. Не повернулися з війни до своїх домівок 3712 летичівців. За мужність і героїзм у боротьбі з фашистськими загарбниками на фронтах Великої Вітчизняної війни понад 400 летичівців відзначено державними нагородами. А п’ятеро уродженців краю удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.

У 1959 році до Летичівського району було приєднано Деражнянський, Старосинявський та Меджибізький райони.

З 1967 році Деражнянський і Старосинявський райони знову стали окремими районами.

Природні ресурси (корисні копалини) торф, граніт, вапняк, глина, пісок.

Заповідники: державний історико-культурний заповідник “Межибіж”    

                        (утворений 28.12.2001р.)

Структура земельного фонду :

Територія, усього                                                                  95,136                                                                     

 тис. га

у тому числі: сільськогосподарські угіддя                            63,068

 тис. га 

із них : рілля

48,459

тис. га

Ліси і інші лісовкриті площі

22,073

тис. га

Забудовані землі

3,147

тис. га

Землі водного фонду

                                 4,247

тис. га

Інші землі

5,778

тис. га.

Питома вага району( міста) в економіці області:

Реалізація промислової продукції

0,5%

Обсяг валової продукції сільського господарства

3,1%

Обсяг інвестицій в основний капітал

1,0%

Експорт товарів/послуг

0,7%

Імпорт товарів/послуг

0,6%

Обсяг роздрібної торгівлі

1,1%

один.

історії

4

архітектури

18

культури

4

природи

8

археології

3

інше

40

В галузі:

Прізвище, ініціали

Посада, професія, фах

економіки

історії

Вовкодав В.П.

Яків Гальчевський

Осліковська О.С.

Краєзнавець, історик, етнограф

Полковник армії УНР

Прозаїк, почесний громадянин Летичева

культури

Багрій О.В.

Бурачек М.Г.

Цицалюк Г.Н.

Гуцал В.О.

Брила І.О.

Квітко Л.М.

Михальський Є.Й.

Стрельбіцький М.П.

Сумний С.М. (Угрюмов)

Літературознавець-бібліограф

Художник, заслужений діяч мистецтв України

Заслужений діяч мистецтв України

Народний артист України, деригент.

Заслужений працівник культури України

Відомий єврейський письменник

Поет-есперантист

Поет-критик

Український радянський письменник

науки і освіти

Моргуліс Н.Д

Печук І.М

Лінник Микола Кіндратович

Фізик, член-кореспондент АН УРСР

Вчений у галузі гірничої справи, заслужений діяч науки і техніки УРСР

Учений в галузі механізації с.-г. виробництва ,

доктор с.-г. наук(1994), професор(1995), чл.-кор. УААН(1996)

Інше

Баал-Шем -Тов-Бешта

Блаженніший Володимир( Віктор Маркіянович Сабодан)

Анатолій Кашперовський   

Сушко Л. Г.

Горбатюк Є. М.

Коцюбинський Т. А.

Матіков О. П.

Осліковський М. С.

Стацюк М. А.

Печенюк М. К.

Кучерук Г. І.

Мартинків Ф. А.

Михальчишина О. Ф.

Гайдашевський А.Г.

Дутов В.М.

Засновник релігії іудейської віри хасидизму

Предстоятель Української Православної Церкви Метрополит Київський і всієї України

Лікар психотерапевт, відомий екстрасенс

• Герой України

• Герой Радянського Союзу

• Герой Радянського Союзу

• Герой Радянського Союзу

• Герой Радянського Союзу

• Герой Радянського Союзу

• Герой Радянського Союзу

• повний кавалер орденів Слави

• повний кавалер орденів Слави

• Герой Соціалістичної праці

• Герой Соціалістичної праці

• Герой Соціалістичної праці