Пароль        Реєстрація на сайті!    Забули пароль?












Архів новин

Грудень 2018 (50)
Листопад 2018 (77)
Жовтень 2018 (109)
Вересень 2018 (83)
Серпень 2018 (62)
Липень 2018 (82)

Рекомендуємо переглянути

95 років Летичівському району
Реформа децентралізації влади
Конституція України

Герої не вмирають

Сторінка памяті жертв Голодомору

Безоплатна правова допомога
Я маю право

Календар новин

«    Грудень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31 

Карта Летичівського району

karta rayonu

Опитування

Яка інформація цікавить вас найбільше :
Допомоги, виплати, субсидія
Оздоровлення
Робота
Спорт
Програми для громадських організацій
Дозвілля
Підприємницька діяльність
Культура
Житло
Освіта
Політика
Державна служба

Карта відвідувань

Символи України

Символи Летичівщини

loader_mini
1 2 3 4 5 6 7
Летичівська райдержадміністрація » 95 років Летичівському району » Історія створення Летичівського району
Історія створення Летичівського району
Додав: info | 12-04-2018, 15:51 | Переглядів: 290 | Коментарів: 0

Цього року наш район відзначає 95-літній ювілей. Родовід нової адміністративно-територіальної одиниці - Летичівського району, розпочинається постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету від 7 березня 1923 року за №47 пункт 7-й. А взагалі, новий поділ УСРР (Української Соціялістичної Радянської Республіки) був затверджений дев’ятьма постановами ВУЦВК від 7 березня 1923 р. — окремими для кожної губернії.

Дев’яносто п’ять років створення Летичівського району – це історичний шлях реорганізацій, становлення, формування. Час розквіту, звершень і досягнень. Кожне десятиліття, рік, і навіть місяць мали знакові події, надбання й здобутки, за якими - сумлінна і наполеглива працю багатьох людей.

Летичівською районною організацією Національної спілки краєзнавців України проведено пошукову роботу по відтворенню  матеріалів, які могли б відобразити адміністративно-територіальний устрій нашого району, починаючи з  часу його створення  (1923  р.) до сьогоднішнього дня.

Постанова ВУЦВК від 31 січня 1923 р. поклала початок адміністративно-територіальній реформі на Поділлі. Відповідно до цієї постанови зменшувалася кількість адміністративних одиниць шляхом укрупнення волостей і повітів. Зокрема було ліквідовано повіти: Жмеринський, Летичівський, Літинський, Новоушицький, Ольгопілський і Ямпільський, а замість Брацлавського повіту створено Тульчинський з центром у м. Тульчині.

Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 р. у губерніях ліквідовані  повіти та волості і утворені округи та райони. Місце первинних громад зайняли сільради, кількість яких зменшувалася. У Подільській губернії (1795 р. – 1925 р.) утворено 6 округів, в т.ч. такий, до якого входили населені пунктисьогоднішнього Летичівського району – це Проскурівський  округ (1923-1930 р.р.). До Проскурівського округу входили 16 районів   в т.ч. Летичівський та Меджибізький райони. У Летичівському районі проживало 29 819 чоловік, а у Меджибізькому – 30 986 чоловік.

Поряд з реформуванням повітової системи та заміною повітів округами, з 21 березня до початку квітня проводилась реорганізація волостей та заміна їх районами. Райони створювались за принципом об’єднання однорідних в господарчо-економічному та побутовому відношенні волостей. Це надавало можливість вибирати районний центр, який був би не тільки адміністративним, а й торгівельно-розподільчим та культурним центром для означеної території. Центром Летичівського району, як і однойменного повіту, стає містечко Летичів.

На той період Летичівський район сформувався  з волостей  колишнього Летичівського повіту, а саме, Бахматовецької волості (містечко Летичів),  Війтовецької (с.Білецьке, с.Бохни, містечко Буцневці (тепер с.Буцни), с.Варенка, с.Майдан-Вербецький, с.Війтівці (тепер с.Грушківці). с.Голенищеве, с. Майдан Голенищівський, с.Нова Гута, с.Залетичівка, с.Козачки, с.Макогонівка (тепер с.Майдан), с.Мордин (тепер с.Прилужне), с.Лозни, с.Ревуха, с.Рудня. с.Снітівка, с.Терлівка, Сусловецької волостей (с.Вербка, с.Вишневе, с.Горбасів, с.Гредчинці (тепер Гречинці), с.Завовк, с.Івонінці (тепер Іванинці), с.Копитинці, с.Кудинка, с.Марківці, с.Попівці, с.Рожни,  с.Свічна, с.Суслівці, с.Чапля, с.Щедрова, с.Юрченки), деяких населених пунктів Кожухівської волості Літинського повіту (містечко Новокостянтинів, с.Антонівка, с.Погоріле (тепер Ялинівка), с.Розсохувата, с.Лісо-Березівка, с.Москалівка) та деяких населених пунктів Багринівської волості Літинського повіту (с.Сахни, с.Майдан Сахнівський).

Цією ж постановою було утворено Меджибізький район з населених пунктів Меджибізької волості Летичівського повіту (с.Волосівці, с.Головчинці, с.Голосків, с.Западинці, с.Лисогірка, м-ко Меджибіж, с.Митківці, хут.Михунки Лісові, с.Русанівці,с.Ставниця, с.Теребухівці (тепер Требухівці), с.Шрубків,с.Ярославка). Меджибізький  район складався також з частин Бахматовецької волості (с.Пархомівці, с.Пирогівці та с.Редвинці та інші), а також Пилявської волостей,  до нього входили наступні села сьогодні Старосинявського району: с.Лисанівці (до 1917 р. Летичівський повіт, Меджибіжзька волость), с.Карпівці (до 1917 р. Літинський повіт Пилявська  волость). Центром району стає містечко Меджибіж.

Першим документом, який окреслював первинну структуру та права округів, а також структуру та права місцевих органів влади, стало положення «Про окружні з’їзди Рад та окружні виконавчі комітети», яке було затверджене ВУЦВК 30 травня 1923 р. Районні з’їзди зад скликались районними виконкомами зі складу всіх рівнів Рад, існуючих на території району, з розрахунку один делегат на п’ятсот виборців від кожної сільради та один делегат на сто виборців від кожного міста, фабрично-заводських селищ, заводів та військових частин один раз на рік. Строки скликання з’їздів затверджувались окрвиконкомами.

Склад райвиконкомів вибирався строком на один рік, кількістю три члени та два кандидати для сільських районів, та п’ять членів та два кандидати для сільсько-міських районів. До компетенції райвиконкомів належали питання господарчого, фінансового та культурного життя. Так, на місцях розроблявся районний бюджет, який затверджувався окружними з’їздами рад. Райони самостійно збирали податки та накладали адміністративні стягнення, видавали постанови. Районні органи управління майже повністю отримали права повітових.

Наступним етапом після утворення районів, формування нових волостей, було реформування сільських рад. У 1923 році  було прийнято положення про сільські ради, згідно з яким обирався один делегат на 100 мешканців села і один делегат на кожних 20 виборців фабрикрадгоспів та інших підприємств. Останнє було зроблено, щоб дати перевагу «пролетарському елементові». Сільради мали право утворювати поселення з чисельністю мешканців не менше 1 000. Виконавчим органом в селах до 10 000 мешканців був голова сільради, понад 10 000 — ще його заступник. Сільради не стали повноправними юридичними особами та фінансово незалежними одиницями; вони перетворилися на бюрократичні клітини, що видавали документи, реєстрували різні акти (наприклад, ЗАГС) та полагоджували земельні конфлікти.

На завершальному етапі – районуванні сільрад – було поставлено мету скоротити кількість сільрад через їхнє укрупнення.

Ще йшла ліквідація волостей, а вже було скликано голів сільських рад для проведення пленумів нових волостей (районів) з метою створення їх виконавчих комітетів. На цих пленумах обов’язково мали бути присутні представники окрвиконкомів. Проведення робіт регламентувала "Інструкція по проведенню в життя волосного районування Подільської губернії”. Безпосередньо процес реформування сільрад проходив з 7 травня по 10 червня.

Таким чином, у наслідок проведення адміністративно-територіальної реформи 1923 р. влада вважала, що поставленої мети – скоротити адміністративний апарат, здешевити його і наблизити до народу – вона досягла. Було досягнуто також завдань, яких не афішували: посилити компартійний контроль за місцевими органами влади, а відтак і за населенням, створити дієвіші механізми викачування податків.

Разом з тим, через стрімкість проведення районування (воно зайняло менше шести місяців), було допущено низку помилок, які довелося виправляти впродовж другої половини 1923 і впродовж 1924 років.

Всеукраїнський з'їзд Рад, своєю постановою від 3 червня 1925 року ліквідовує поділ країни на губернії. Республіка перейшла на триступеневу систему управління (центр — округа — район). До Летичівського району Проскурівського округу увійшли сформовані у 1923 році Деражнянський та Вовковинецький райони.

 Станом на 1 жовтня 1925 року на території Летичівського району було сформовано 21 сільську раду, до яких увійшло 52 населених пункти, у Меджибізький район входило 17 сільських рад та 31 населений пункт.

Долю містечок Летичева та Меджибожа Летичівського району вирішила постанова ВУЦВК і РНК УСРР від 10 грудня 1924 р. «Про встановлення точного списку міст і містечок на Поділлі», присвоївши їм відповідний статус. Опісля, 28 жовтня 1925 р. постановою ВУЦВК та РНК УСРР «Про загальну назву селищ міського типу» замість терміну «містечко» запровадили цей новотвір, поширивши його і на раніше ухвалені документи, які друкувалися українською мовою.

На 1 січня 1926 року Проскурівська округа налічувала 16 районів, у тому числі сформовані раніше Летичівський та Меджибізький райони. Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в Летичівському районі постійно проживало 35 821 жителів, з них українців - 79, 8%, поляків – 11,1%, євреїв – 7,3%, росіян – 1,1%, білорусів – 0,1%. Аналогічно, у Меджибізькому районі – 33200 жителів, з них українців - 84, 2%, поляків – 0,6%, євреїв – 14,3%, росіян – 0,7%, білорусів – 0,1%.

Суцільна колективізація сільського господарства вимагала нової перебудови системи управління, розширення прав місцевих органів державної влади, перетворення районів в основну ланку адміністративно-територіального поділу. Відбулося укрупнення, а потім ліквідація округ, що робилося, як було наголошено, для наближення органів державного управління до трудящих мас і скорочення витрат на радянський апарат.

Постановою ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року і ВУЦВК і РНК УРСР від 2 вересня 1930 року з 15 вересня 1930 року на території Української СРР округи були ліквідовані, у результаті чого був здійснений перехід до двоступеневої системи управління республікою (центр — район). Тоді ж була ліквідована і Проскурівська округа. На території сучасної Хмельницької області було встановлено 40 районів, у тому числі Летичівський та Меджибізький райони.

Постановою ВУЦВК від 3 лютого 1931 року проведено укрупнення 13 районів в т.ч. Старосинявського, який   був приєднаний до Летичівського району. 

Рішенням  позачергової ІУ сесії ВУЦВК від 9 лютого 1932 р. на території УРСР  утворено 5 областей, в тому числі і Вінницьку (1932-1937 р.). до її складу включено територію сучасної Хмельницької області (в т.ч. Летичівський  та Меджибізький райони). Деражнянський та Вовковинецький райони були від’єднані від Летичівського району і стали самостійними адміністративно-територіальними одиницями..

Постановою ЦВК УРСР від 26 лютого  1935 р район від Летичівського району від’єднано Старосинявський, а Паньковецька сільська рада (с. Паньківці)  відійшла до Меджибізького району.

            22 вересня 1937 р. постановою ЦВК СРСР була створена Кам”янець-Подільська область в складі 33 районів, в тому числі Летичівського та Меджибізького.

До 1941 року територіальний устрій на теренах району залишається без змін. В травні 1941 року обласний центр перенесено із Кам”янця –Подільського до м. Проскурів.

Під час Великої Вітчизняної війни (з липня 1941 р. по березень 1944 р.) територія  області уввійшла  до складу генеральної округи  „Волинь-Поділля” (рейхскомісаріат „Україна” з центром у м.Брест). На сучасній території Хмельницької області  німецько-фашистськими окупантами було створено 9 округ, або  так званих гебітскомісаріятів.  Лятичівська округа сформована з Лятичівського, Деражнянського, Вовковинецького і Меджибізького районів.

На честь видатного державного діяча і гетьмана Богдана Хмельницького Указом Президії Верховної Ради УРСР від 16 січня 1954 року, місто Проскурів перейменовано у Хмельницький, а Кам'янець-Подільську область — у Хмельницьку.

27 січня 1959 року частину території Вовковинецького району було приєднано до Летичівського. Пізніше,  23 вересня  1959 року відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР на території області  відбулися адміністративні зміни, відповідно до яких  ліквідовано деяку частину районів з подальшим приєднанням їх території до інших районів. Так, Меджибізький район приєднано  до Летичівського, Ружичнянського та Старосинявського районів.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. „Про укрупнення сільських районів на території УРСР” на території області сформовано  нові райони. Так, до складу Летичівського району  війшли населені пункти ліквідованих цим же Указом Старосинявського району (13 сільських рад) та Деражнянського району ( 21 сільська рада).

Відставка генсекретаря М. Хрущова в листопаді 1964 р. викликала нові зміни адміністративного устрою. Зокрема, було скасовано введену за його ініціативою в 1962 – 63 рр. організацію радянських органів за виробничим принципом, відновлено частину районів.

Отже, Президія Верховної Ради УРСР Указом від 4 січня 1965 року [Радянське Поділля. – № 2 (9683) за 5 січня 1965 р.] внесла зміни в адміністративне районування та відновила Деражнянський район.

Згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 8 грудня  1966 року відновлено Старосинявський район Хмельницької області.

Від 1966 р. до складу Хмельницької області входить 20 районів (Білогірський, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам’янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Теофіпольський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський та Ярмолинецький).

Протягом 1966-2017 рр. змін у районуванні більше не відбувалося, проводилися лише незначні зміни (утворення, об’єднання, перенесення центрів тощо) по сільських радах згідно рішень облвиконкому.

Хмельницька обласна Рада народних депутатів рішенням від 21 червня 1991 року внесла зміни в адміністративно-територіальний устрій Летичівського району: утворила Митковецьку сільраду з центром в селі Митківці.

З 24 серпня 1991 року Летичівський район Хмельницької області є адміністративно-територіальною одиницею незалежної України.

Хмельницька обласна рада рішенням від 30 березня 2004 року у Летичівському районі виключила з облікових даних село Вишневе Гречинецької сільради.

У 2005 році населення району складало 32 260 чоловік , в тому числі в міських умовах проживало близько 13 тис. Всього налічувалося 57 населених пунктів.

У 2015 році населення Летичівського району становило 28 158 чоловік. Густота населення 36.41 осіб/км². У районі було 2 селищних і 19 сільських рад; 2 селища міського типу і 55 сіл.

Хмельницька обласна рада рішенням від 7 квітня 2015 року перейменувала сільраду у Летичівському районі Майдано-Вербецьку на Майдан-Вербецьку.

13 серпня 2015 року на території району утворено дві об'єднані територіальні громади — Летичівську (Летичівська селищна і 13 сільрад) та Меджибізьку (Меджибізька селищна і 6 сільських рад).

Рішенням Хмельницької обласної ради від 13.11.2015 року відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" у Хмельницькій області у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Летичівську селищну, територіальні громади виключено з облікових даних з 13 листопада 2015 року: Летичівську селищну раду та Голенищівську, Горбасівську, Гречинецьку, Грушковецьку, Козачківську, Кудинську, Майдан-Вербецьку, Руднянську, Сахнівську, Снітівську, Сусловецьку, Чаплянську, Ялинівську сільради Летичівського району.

Відповідно до пункту 2 статті 8 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" у Хмельницькій області у зв'язку з припиненням повноважень рад, що об'єдналися у Меджибізьку селищну, територіальні громади виключено з облікових даних з 25 листопада 2015 року: Меджибізьку селищну раду, Волосовецьку, Голосківську, Митковецьку, Требуховецьку, Шрубківську, Ярославську сільради Летичівського району.

Станом на 01.01.2018 року населення району становило 27 355 осіб.

У щоденних турботах про завтрашній день рухається вперед життя. Та посеред цієї буденності є прекрасні свята – яскраві епізоди, які лишаються у пам'яті та формують традиції для наступних поколінь. Однією з таких особливих дат і є річниця народження Летичівського району, що утворився 95 років тому.

 

 

Світлана Коржик, голова Летичівської районної організації Національної спілки краєзнавців України

«Летичівська газета», №29-30, 12 квітня 2018р., ст.1, 8.




 
Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач. Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або зайти на сайт під своїм ім'ям.
Поділитися новиною в соціальних мережах:
Інші новини по темі:
Новини світу та України:
 Друкувати

Мова сайту

Електронна пошта

Логін:
Пароль:

Для людей з вадами зору


Голова адміністрації

Вітання голови адміністрації Вітання голови адміністрації

Наша адреса

Летичівська РДА
31500, смт.Летичів,
Хмельницької області
вул.Героїв Крут, б.2/1
тел.: (03857) 2-05-31
факс: (03857) 2-01-15
e-mail: adm@letadm.gov.ua, letadm@ukr.net
сайт: letadm.gov.ua
Розпорядок роботи:
понеділок - четвер:
з 8:00 до 17:15 год.
п’ятниця: з 8:00 до 16:00
перерва: з 12:00 до 13:00
вихідні дні: субота, неділя
Ми на Фейсбук

Рекомендовані ресурси

Президент України

Урядовий портал

Верховна рада України

Хмельницька ОДА

Доступні ліки

Президент України

Тепло

Інтерактивна карта

Єдиний веб-портал використання бюджетних коштів

Міністерство оборони України

Національне агенство з питань запобігання корупції

НАДУ

Мережа Партнерство Україна-НАТО

Інформація для громадян із східних областей та АР Крим

Урядова телефонна гаряча лінія

Державний реєстр виборців

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України

Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції

Інформація відповідно до Закону України Про очищення влади

Національна дитяча гаряча лінія

Інтерактивної інвестиційної карти з енергоефективності та відновлювальної енергетики України

БФ Зміни одне життя Україна

Прийміть дитину у родину

Прийміть дитину у родину

Президентський вісник

demo

Актуальна інформація про діяльність Президента України, центральних органів виконачої влади.

Детальніше... 

Новини Хмельницької ОДА

demo

Найсвіжіші новини про роботу Хмельницької обласної державної адміністрації, обласних структур.

Детальніше... 

Наш анонс подій

demo

Анонс подій Летичівської районної державної адміністрації на найближчий період

Детальніше... 

Летичівщина туристична

demo

Найбільш повна інформація про історико-культурні та природно-туристичні місця Летичівщини.

Детальніше...